3.2 Зовнішнє спорядження будинку
Вдосконалення зовнішнього спорядження будинку - це, як правило, найбільш дорогий метод покращення енергетичної ефективності. Конструкція стін визначається ще на стадії проектування будинку, і тому ремонт і зміни завжди обходяться дорожче, ніж початкове будівництво.
Очевидно, що найбільшими енергетичними витратами в будинках Північної Європи є опалення приміщень, а в будинках Південної Європи найбільші витрати пов'язані з кондиціонуванням повітря. Як для опалення, так і для кондиціонування якість теплоізоляції будинкових стін має першочергове значення. Чим більше тепла виходить з будинку, або потрапляє в нього через стіни, тим більше необхідно витратити енергії для підтримки комфортної температури. Треба також взяти до уваги те, що, як правило, охолодження на 1 гадус за Цельсієм потребує набагато більше енергії, ніж підігрів на ГС. Тому теплоізоляція стін більш ефективна в будинках, де переважно кількість енергії витрачається на кондиціонування, ніж в будинках, які переважно опалюються.
Головним можливим способом зменшення цих втрат є теплоізоляція зовнішнього опорядження будинку. Це може бути теплоізоляція даху, теплоізоляція стін, теплоізоляція підлоги і встановлення теплоізолюючих вікон.
В загальному випадку теплоізоляція даху, якщо вона ще не проводилась, обіцяє найшвидший економічний ефект. Але вона може ускладнитись, тому що шкільні будинки як правило мають
плоский дах зі складним доступом до піддашного простору. Якщо дах похилий і є горище, встановлення скловолоконної теплоізоляції порівняно легке, дешеве і швидко скуповується.
Стіни є тією частиною зовнішнього спорядження, через яке витікає найбільша кількість тепла, але теплоізоляція стін як правило відносно дорога. Частка тепла, яке втра¬чається через стіни, залежить від форми будинку і його висоти. Вона особливо значна в великих багатоформо-вих будинках. У будинках Західної Європи є можливість ввести теплоізоляцію шляхом вприскування поліурета-нової піни або закладки мінеральної вати в щілини на стінах невисоких цегляних або блочних будинків. Така теплоізоляція скуповується менше, ніж за 10 років. В но¬вих будинках теплоізоляція товщиною 10-30 см (залеж¬но від матеріалу) зазвичай встановлюється в щілини в стінах.
Але щілини в стінах, які обмежують доступ вологи і дощової води до теплоізоляції наявні тільки в меншості будинків Східної і Центральної Європи. При відсутності таких щілин, може бути використана зовнішня теплоізоляція (спінений полістирен або мінеральна вата). Приклад такого встановлення теплоізоляції в будинку в Саабрюкені показано на фотографіях справа. Якщо будинок має привабливий фасад, що можливо має історичну цінність, то зовнішня теплоізоляція не підходить. В цьому випадку єдиним вибором буде покриття стін зсередини теплоізоляційними панелями. Час повернення коштів при ізоляції стін дуже залежить від індивідуальних умов і як правило знаходиться в межах 10-20 років. Якщо теплозахист стін будинку дуже поганий, то теплоізоляція стін виправдовується радше для забезпечення комфортних умов, аніж заради економії поточних витрат на опалення.
Немає коментарів:
Дописати коментар